Все це супроводжується якимось галімим відчуттям, що я якась тєрпіла, яка не може себе захистити. Моя тривожка хоче шото вже порішать, але раціонально я розумію, що розгортати холодну війну (і бути її ініціатором) буде хуйовим рішенням. Мені з нею ще працювать, ось нещодавно якраз спільно задачу робили. Карочє, мдаааа
@olgerd_white мені здається, ми знову повертаємося до ідеї шо наш мозок нас найобує і ми живемо в придуманому світі.
Пам'ятай шо вона не активно зла, і не дойобується до тебе, вона просто хоче краще робити свою роботу але не понімає.
Мабуть з буддиської точки зору тут можна тренувати терпіння, і сприймати її критику як абсолютно sincere, і пояснювати їй кожного разу шо вона доєбалась з ніхуя, і якшо зробити так як вона хоче, то буде гірше.
@olgerd_white А також можна потренувати якесь лайтове ставлення, бо коли ти сприймаєш це занадто серйозно, то це проблема. А коли полегше, то відкриваються нові горизонти....
@partizan Це звучить як «просто відпусти ситуацію», яке кажуть людині з депресією чи тривожністю. Якщо коротко — це не работає. І взагалі, думаю, вчитися толерувати хуйню — це погана ідея.
@partizan Не думаю, що вона «хоче краще робити свою роботу», думаю, вона щітає, що вона єдінствєнна тут ахуєнно робе свою роботу, а всі вокруг — peasants тупорилі, а вона от роза срєді навоза. До того ж, вона рідко щось пропонує, а скоріше виступає з позиції «мені все не нравицця і я краще сама зроблю, бо ти шось не панімаєш ніхуя».
@olgerd_white Тоді нада їй тонко намекнуть хто тут не понімає ніхуя...